Виховна робота

Масляна – традиційне слов’янське  свято, яке відзначається протягом тижня перед Великим постом.

Тиждень Масляної ділиться на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа, і Широка Масляна – четвер, п’ятниця, субота та неділя.

У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної мав свою назву і призначення. Понеділок — Зустріч; середа — Загравання; понеділок — Лакомка; понеділок — Розгул; середа — Тещині вечірні; середа — Посиденьки зовиці; неділя — Прощений день.

Головні традиційні атрибути народного святкування Масляної: опудало Масляної, забави, катання на санях, гуляння, обов’язково приготування млинців, коржів, вареників і сирників.

Головною обрядовою стравою Масляної є млинці. Символізм цієї страви нерозривно пов’язаний із жарким сонцем, якого так бракувало протягом всієї зими.

Народне свято славиться тим, що всі сім днів його гулянь виспівують різні пісні на Масляну, пригощають один одного млинцями і ходять по гостях. Масляну супроводжують обрядовий спів частівок, колядок і закличок.

Весь тиждень перед Великим постом тривають ярмарки, гуляння, танці, конкурси та пісні. Масляну особливо люблять діти. Вони із задоволенням будують снігові замки, катаються на санях, грають у сніжки, спускаються із крижаних гірок.

 Від свята незабутні враження!