Корисна інформація

         

Великдень – це свято, яке  пов’язане не тільки з Воскресінням Бога, а і з воскресінням всієї природи. Його ми будемо святкувати в неділю. Це  цілий комплекс обрядодій, яких дотримувалися наші пращури з сивої давнини. В першу чергу це Сорокаденний піст, Чотиридесятниця або Великий піст, впродовж якого люди намагалися утриматися від розваг та споживання скоромного. В цей період люди роздумували над своїм їством, думали про те, що є Бог, і готувалися до недільного свята Воскресіння Господнього.

           До Великодня обов’язково має бути новий одяг та щось нове в хаті для того, щоб протягом всього року у нас все було нове і множилося.

           Останній тиждень посту потрібно було ретельно підготувати господу та родину до самого дійства. Тут цілий набір ритуальних атрибутів. Це і готування ритуального хліба – паски, різних ритуальних яств на кшталт запікання ковбас, в деяких регіонах запікали навіть ціле порося, це і фарбування великодніх яєць. Яйцю надавали особливого значення – символ воскресіння. Яйце символізує модель всесвіту, з яйця починається життя.

            В Україні писанки розписували для старших людей одного кольору, зокрема темного, а для дітей були  яскравіші цікаві мальованки. Обов’язково була писанка, яку дівчина мала подарувати своєму хлопцю. Були й такі, які писалися, щоб освятити їх та потім зберігати продовж всього року на покуті. Писанки, на яких було зображено сонце, призначалися для Бога. Загалом писанки писалися для кожного члена родини.

           Найчастіше використовувався червоний колір за допомогою лушпиння, жовтий – з відвару кори дикої яблуні, брунатний з відвару шишок вільхи і т.д. В легендах йдеться про те, що саме писанки червоного кольору були найяскравіші їм завжди надавали перевагу. За повір‘ями червоний колір нагадує кров Спасителя.

            В неділю українці відзначатимуть Великдень. У святковому кошику, крім паски і яєць, обов’язково мають бути м'ясо, сало, хрін та сіль, якій здавна приписують магічне значення. Наші предки освячували навіть ніж, яким розрізали свячену паску. Готують паску в четвер, п'ятницю  або в суботу. Пасок пекли дуже багато, до двадцяти штук, тому що обов’язково треба було поділитися цим хлібом з усіма, кого ви бачили.

             Після освячення паски родина в повному складі має зібратися за святковим столом, щоб триматися купи протягом всього року. Розговлятися потрібно паскою або яйцем, хоча наші предки розговлялися навіть хріном, щоб зуби не боліли.                          Святкуватимуть три дні, протягом яких віруючі христосуватимуться, битимуться крашанками, співатимуть гаївки, обливатимуться та навідуватимуть родичів.

             Все, що було в кошику, навіть рушничок, яким він покривався, наділяли магічним значенням. В українців була заборона будь-що свячене викидати, його закопували, і вважалося, що там буде родити нива, не буде бур’янів, або підкурювали людей чи тварин, якщо ті хворіли. Навіть кісткам приписувалося магічне значення. Шкарлупу від першого яйця треба було кинути в річку. Казали, що там за рікою, за водами знаходиться країна Ірій, де живуть наші давні предки рахмани. І коли ця шкарлупка через тиждень дійде до їхньої країни, вони теж будуть святкувати Великдень.

Дітям про ВЕЛИКДЕНЬ

Казка "Писанка - Чарівне Яйце"