пʼятницю, 6 квітня 2018 р.

Цікава інформація

Благовіщення в 2018 році випало на Велику суботу


Це свято вважається одним із найбільш шанованих і важливих у православному календарі.
За переказами, саме в цей день Діва Марія від Ангела дізналася благу звістку про швидке народження у себе сина-спасителя від непорочного зачаття. У цей день існує безліч обмежень в побуті, однак, якщо цей день припадає на Великий піст, то церква дозволяє деякі послаблення в харчуванні.

Великі церковні свята завжди супроводжуються обмеженнями щодо діяльності у цей день. Ці традиції формувалися століттями і їх порушення, як свідчать звичаї, можуть принести людині неприємності і навіть травми. Благовіщення Пресвятої Богородиці один з тих днів, в який працювати – гріх.
У цей світлий празник забороняється:
  • обробляти город;
  • забиратися по будинку;
  • займатися шиттям;
  • брати в борг гроші чи позичати речі, предмети;
  • одягати нове;
  • стригти і фарбувати волосся;
  • працювати на землі і підрізати дерева;
  • бажано не готувати до самого вечора.
  • їздити далеко від дому.
Всі ці справи краще перенести на інший день, щоб уникнути біди. Вважається, що новий одяг, вдягнена в цей день, обов'язково забрудниться або порветься, крім стрижки та фарбування не рекомендується навіть розчісуватися у цей день, адже таким чином можна заплутати свою долю. А дерева не варто підрізати, адже вважається, що в цей день Господь благословляє все сильніше і все живе починає зеленіти і йти до зростання.
Крім обмежень у цей день, існує повір'я, що у день тижня, на який випадає Благовіщення (у цьому році це субота), весь наступний рік не варто починати нові справи, інакше їх буде переслідувати невдача.

Я - аніматор

ВЕСЕЛА ПЕРЕРВА

Сьогодні першокласники раділи весняному сонечку та мали можливість пограти на свіжому повітрі в ігри "Листоноша" та "Чарівний обруч".










МОЛОДЦІ!!!


Висловлюється подяка учасникам 1 класу у шкільному конкурсі малюнків  на тему:  
"Яйце - райце"

 Буткову Кирилу
Буряк Ангеліні
 та 
Корнієнко Катерині

















четвер, 5 квітня 2018 р.

Корисна інформація

         
Великдень – це свято, яке  пов’язане не тільки з Воскресінням Бога, а і з воскресінням всієї природи. Його ми будемо святкувати в неділю. Це  цілий комплекс обрядодій, яких дотримувалися наші пращури з сивої давнини. В першу чергу це Сорокаденний піст, Чотиридесятниця або Великий піст, впродовж якого люди намагалися утриматися від розваг та споживання скоромного. В цей період люди роздумували над своїм їством, думали про те, що є Бог, і готувалися до недільного свята Воскресіння Господнього.
           До Великодня обов’язково має бути новий одяг та щось нове в хаті для того, щоб протягом всього року у нас все було нове і множилося.
           Останній тиждень посту потрібно було ретельно підготувати господу та родину до самого дійства. Тут цілий набір ритуальних атрибутів. Це і готування ритуального хліба – паски, різних ритуальних яств на кшталт запікання ковбас, в деяких регіонах запікали навіть ціле порося, це і фарбування великодніх яєць. Яйцю надавали особливого значення – символ воскресіння. Яйце символізує модель всесвіту, з яйця починається життя.
            В Україні писанки розписували для старших людей одного кольору, зокрема темного, а для дітей були  яскравіші цікаві мальованки. Обов’язково була писанка, яку дівчина мала подарувати своєму хлопцю. Були й такі, які писалися, щоб освятити їх та потім зберігати продовж всього року на покуті. Писанки, на яких було зображено сонце, призначалися для Бога. Загалом писанки писалися для кожного члена родини.
           Найчастіше використовувався червоний колір за допомогою лушпиння, жовтий – з відвару кори дикої яблуні, брунатний з відвару шишок вільхи і т.д. В легендах йдеться про те, що саме писанки червоного кольору були найяскравіші їм завжди надавали перевагу. За повір‘ями червоний колір нагадує кров Спасителя.
            В неділю українці відзначатимуть Великдень. У святковому кошику, крім паски і яєць, обов’язково мають бути м'ясо, сало, хрін та сіль, якій здавна приписують магічне значення. Наші предки освячували навіть ніж, яким розрізали свячену паску. Готують паску в четвер, п'ятницю  або в суботу. Пасок пекли дуже багато, до двадцяти штук, тому що обов’язково треба було поділитися цим хлібом з усіма, кого ви бачили.
             Після освячення паски родина в повному складі має зібратися за святковим столом, щоб триматися купи протягом всього року. Розговлятися потрібно паскою або яйцем, хоча наші предки розговлялися навіть хріном, щоб зуби не боліли.                          Святкуватимуть три дні, протягом яких віруючі христосуватимуться, битимуться крашанками, співатимуть гаївки, обливатимуться та навідуватимуть родичів.
             Все, що було в кошику, навіть рушничок, яким він покривався, наділяли магічним значенням. В українців була заборона будь-що свячене викидати, його закопували, і вважалося, що там буде родити нива, не буде бур’янів, або підкурювали людей чи тварин, якщо ті хворіли. Навіть кісткам приписувалося магічне значення. Шкарлупу від першого яйця треба було кинути в річку. Казали, що там за рікою, за водами знаходиться країна Ірій, де живуть наші давні предки рахмани. І коли ця шкарлупка через тиждень дійде до їхньої країни, вони теж будуть святкувати Великдень.

Дітям про ВЕЛИКДЕНЬ


Казка "Писанка - Чарівне Яйце" 


вівторок, 3 квітня 2018 р.

Важливо знати!


Обережно, міни!
Від початку збройного конфлікту на Донбасі зафіксовано 1205 випадків підриву людей на боєприпасах. Такі дані надає Міністерство оборони України. 403 із постраждалих — мирні жителі, 68 з них – діти.
Колі 12 років. Йому прооперували око і за кілька днів знімуть шви. Влітку 2015 року хлопець підірвався на снаряді у селищі Володарському біля Маріуполя. Тоді загинув його 4-річний братик Даня, а сам Коля та ще двоє сусідських хлопців серйозно травмувалися.
«Я пішов на полігон з другом, ми знайшли чотири снаряди. Один я розібрав, висипався рожевий порошок. Ми його підпалили. Я хотів прибрати снаряд поряд, вдарив по ньому ногою і стався вибух», — пригадує Коля.
За його життя боролися чотири бригади військових хірургів, а потім — лікарі у Запоріжжі. Попри це, хлопець втратив дві ноги та руку. З того часу переніс 18 операцій та пройшов реабілітацію в Канаді, де вчився ходити на протезах.
Військові полігони мають охоронятися, а ділянки, забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами, маркуватися «роджерами» — так фахівці з розмінування називають зображення черепа і кісток, які попереджають про небезпеку. Проте українська реальність від цього далека. Найскладніша ситуація у 30-кілометровій буферній зоні вздовж лінії зіткнення. Там постійно відбуваються ротації військових, бригади змінюють одна одну, не завжди надаючи карти та плани місцевості з інформацію про заміновані ділянки.
Будьте обережні!

Шкільний конкурс

Увага!

Оголошується шкільний конкурс малюнків серед учнів 1-5 класів на тему  
"Великий день - ВЕЛИКДЕНЬ"
або
"Яйце - райце"