Екскурсія
–
це своєрідний вид занять,
що проводиться за межами класної кімнати. Ще у ХVIIІ сторіччі
французький філософ-просвітитель Ж.Ж. Руссо висловив думку про те, що екскурсії в природу розвивають у дітей творчу спостережливість, допитливість та самостійність у дослідженні оточуючого світу. Він пропонував використовувати екскурсії як основний шлях виховання та навчання дитини шкільного віку. 
Значення екскурсії в природу полягає в тому, що вона відкриває можливість наблизити дітей до природи, показати їм рослини та тварин у природних умовах існування, цілісність, єдність та багатогранність природного світу, наявність у ньому певних зв’язків та закономірностей, котрі на екскурсії простежуються чіткіше. Завдяки
цьому діти засвоюють ці зв’язки
легше, ніж тоді, коли лише чують про них. Екскурсія є також визнаним засобом підвищення інтересу дітей до пізнання природи. Такі "уроки
серед природи" – одна з вихідних форм розвитку пізнавального інтересу, своєрідні "подорожі
до джерел
думки і
слова, які
нічим не
можна замінити"
(В.Сухомлинський). Тут починає
діяти могутній емоційний стимул розумової праці – подивування, яке породжує бажання знати; а ще при цьому шліфується важливий інструмент мислення – слово. Завдяки проведенню екскурсій у дітей формуються нові знання про об'єкти та явища природи, уточнюються та доповнюються знання, отримані на заняттях та в повсякденному житті. Під час екскурсій вирішуються і виховні завдання: діти набувають досвіду емоційно-позитивного ставлення до природи, виникає любов до неї, прагнення берегти природу. Діти набувають також досвіду природоохоронної діяльності.
Сьогодні першокласники досліджували зміни в природі весною. Спостерігали за рослинами, комахами та життям бобрів. Задоволення від побаченого та почутого неймовірне. З нетерпінням чекаємо на наступну екскурсію в природу!
