Вовчоярівський навчально-виховний комплекс (ЗНЗ-ДНЗ)
Вузлики на пам'ять
- Головна
- Про автора блогу
- Інструктивно-методичні матеріали
- Готуємось до уроків
- Виховна робота
- Для вас, батьки
- Олімпіадні завдання
- Конкурси
- ДПА
- Методична скарбничка
- Презентації
- Майбутнім першокласникам
- Наші будні
- Вузлики на пам'ять
- Цікавинки для учнів
- Бібліотека
- Безпека життєдіяльності
- Гурткова діяльність
- Своїми руками
- Моя творчість
- Відео
- Фотогалерея
- ФОТО
- Наші перемоги
- Музичні файли
- Веселий кінозал
- Корисні посилання
- ШМО
- 1 клас
- Інформатика
- Тести-онлайн
четвер, 18 квітня 2019 р.
середа, 17 квітня 2019 р.
Цікаві уроки
Традиційні ігри з великодніми яйцями
Святкування Великодня супроводжувалося різноманітними дитячими і дорослими іграми з головним символом свята – крашанками, писанками.
Дитячі ігри
«В блудька»
Один із гравців клав крашанку на землю. Другому гравцеві зав’язували очі, тричі обкручували його і змушували зробити п’ять кроків. Потім розв’язували очі, і він повинен був дотягнутися рукою до крашанки. Якщо торкався, забирав яйце собі.
«В трапка»
Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закривши шапкою обличчя, повинен був її знайти.
«Битки» («навбитки» «в моцака»).
Гравці стукалися крашанками. Спочатку били «ніс на ніс» (вдаряли яйця один одного гострими частинами), а коли з двох «носів» лише один залишався цілим, тоді били «пушку». Перед початком гри учасники пробували яйця на зуб або на вагу, адже щоб обдурити суперника особливо спритні гравці могли залити яйце воском або висушити, що робило його міцнішим.
«Котючки» («котка», «качанки»).
Крашанки катали з горбів. Так, на Підляшші на другий і третій день Великодня, коли всі вже мали розбиті з двох боків крашанки, ними грали в «качанки» – спускали яйця з горба донизу, намагаючись одним яйцем поцілити в інше. Той, кому це вдавалося, забирав собі поцілену крашанку. Існують свідчення, що особливо вмілі гравці вигравали на таких змаганнях по копі яєць (60 шт.) Для таких ігор могли використовувати також спеціальні лотки (жолоби). У такому випадку гравці по черзі котили по жолобу крашанки, намагаючись своїм яйцем вдарити яйце попереднього учасника. Однак через те, що кожне яйце має свою особливу форму, різною була й траєкторія руху. Найчастіше вигравав останній учасник, адже лотки вже були повні крашанок, і потрапити в них було не складно. Дещо заплутані правила гри нерідко спричиняли сварки і навіть бійки між дітьми. Старші хлопці, помітивши «щасливчика» з повною пазухою крашанок, могли вдарити його у груди. Через те, що не всі крашанки були зварені як слід, у переможця вся сорочка була в жовтках та шкарлупах.
«В жука», «в кидка»
Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло прокотитися третє яйце. Гравець кидав між яйцями свою крашанку, намагаючись розбити одразу два яйця.
«Міньки навпомацки»
Гравець брав писанку в одну руку, а крашанку – в іншу, ховав руки за спиною і звертався до іншого гравця: «Угадай, в якій руці писанка, а в якій крашанка – твої будуть. Не вгадаєш – мені даєш писанку чи крашанку». Хто вгадав, забирав великодні яйця переможеного.
Ховання крашанки. Вибиралося місце для гри. Усі діти відходили від нього на певну відстань і лягали ниць (лицем до землі). В цей час двоє чи троє гравців ховали свої писанки (під кущем, в штанині, в пазусі, в рукаві тощо). Сховавши, гукали тих, хто лежав на землі: «Хто одразу знайде мою писанку чи крашанку – одержує її. Не знайде – свою кладе».
Гра в "моцака"
Четверо учасників сідали на траву один напроти одного. За правилами гри діти навхрест качали по землі один до другого писанку. Вибував той, чия писанка при зіткненні з писанкою противника розбивалася.
Кидання писанок угору. Хлопці по черзі підкидали писанки догори: переможцем був той, чия писанка падала на землю і не розбивалася. Для гри намагалися вибрати округлі писанки, адже вважалося, що вони довше не розбиваються.
Дитячі ігри
«В блудька»
Один із гравців клав крашанку на землю. Другому гравцеві зав’язували очі, тричі обкручували його і змушували зробити п’ять кроків. Потім розв’язували очі, і він повинен був дотягнутися рукою до крашанки. Якщо торкався, забирав яйце собі.
«В трапка»
Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закривши шапкою обличчя, повинен був її знайти.
«Битки» («навбитки» «в моцака»).
Гравці стукалися крашанками. Спочатку били «ніс на ніс» (вдаряли яйця один одного гострими частинами), а коли з двох «носів» лише один залишався цілим, тоді били «пушку». Перед початком гри учасники пробували яйця на зуб або на вагу, адже щоб обдурити суперника особливо спритні гравці могли залити яйце воском або висушити, що робило його міцнішим.
«Котючки» («котка», «качанки»).
Крашанки катали з горбів. Так, на Підляшші на другий і третій день Великодня, коли всі вже мали розбиті з двох боків крашанки, ними грали в «качанки» – спускали яйця з горба донизу, намагаючись одним яйцем поцілити в інше. Той, кому це вдавалося, забирав собі поцілену крашанку. Існують свідчення, що особливо вмілі гравці вигравали на таких змаганнях по копі яєць (60 шт.) Для таких ігор могли використовувати також спеціальні лотки (жолоби). У такому випадку гравці по черзі котили по жолобу крашанки, намагаючись своїм яйцем вдарити яйце попереднього учасника. Однак через те, що кожне яйце має свою особливу форму, різною була й траєкторія руху. Найчастіше вигравав останній учасник, адже лотки вже були повні крашанок, і потрапити в них було не складно. Дещо заплутані правила гри нерідко спричиняли сварки і навіть бійки між дітьми. Старші хлопці, помітивши «щасливчика» з повною пазухою крашанок, могли вдарити його у груди. Через те, що не всі крашанки були зварені як слід, у переможця вся сорочка була в жовтках та шкарлупах.
«В жука», «в кидка»
Дві крашанки клали так, щоб між ними не могло прокотитися третє яйце. Гравець кидав між яйцями свою крашанку, намагаючись розбити одразу два яйця.
«Міньки навпомацки»
Гравець брав писанку в одну руку, а крашанку – в іншу, ховав руки за спиною і звертався до іншого гравця: «Угадай, в якій руці писанка, а в якій крашанка – твої будуть. Не вгадаєш – мені даєш писанку чи крашанку». Хто вгадав, забирав великодні яйця переможеного.
Ховання крашанки. Вибиралося місце для гри. Усі діти відходили від нього на певну відстань і лягали ниць (лицем до землі). В цей час двоє чи троє гравців ховали свої писанки (під кущем, в штанині, в пазусі, в рукаві тощо). Сховавши, гукали тих, хто лежав на землі: «Хто одразу знайде мою писанку чи крашанку – одержує її. Не знайде – свою кладе».
Гра в "моцака"
Четверо учасників сідали на траву один напроти одного. За правилами гри діти навхрест качали по землі один до другого писанку. Вибував той, чия писанка при зіткненні з писанкою противника розбивалася.
Кидання писанок угору. Хлопці по черзі підкидали писанки догори: переможцем був той, чия писанка падала на землю і не розбивалася. Для гри намагалися вибрати округлі писанки, адже вважалося, що вони довше не розбиваються.
неділя, 14 квітня 2019 р.
Онлайн-тести
Слова-назви предметів (іменники)
Домашнє завдання
Завдання необхідно виконати до 13 травня 18:00 ред.
Повідомте учням
Код доступу 531368
Василь Сухомлинський "Які вони бідні"
Щоб виконати тест, спочатку знайди і прочитай це оповідання
Домашнє завдання
Завдання необхідно виконати до 13 травня 18:00 ред.
Повідомте учням
Код доступу 630160
Повідомте учням
Код доступу 739831
Підписатися на:
Дописи (Atom)