Як юні літератори-другокласники «вчилися бути казкарями»
Нещодавно ми вчилися складати казочки. Одним із наших домашніх завдань було - скласти казку.
А ось і роботи кращих казкарів!
Юрков Матвій
АПЕЛЬСИН
В кімнаті на столі стояла ваза. В ній лежали фрукти: жовті яблучка, солодкі сливи, мандарини і величезний апельсин.
Фрукти весело розмовляли. Згадували, як вони влітку зростали на деревах, хто які вітаміни має. І тільки апельсин пихато споглядав й мовчав. Він вважав себе найголовнішим і найціннішим.
Раптом кошеня залізло на стіл і скинуло апельсин додолу. Заграло з ним, ніби з м"ячиком.
Через деякий час Матвійчик почув сторонні звуки і зайшов до кімнати. Він обережно підняв апельсин і повернув його до вази.
Цитрус зрадів, що повернувся до своїх товаришів. З того часу він весело розмовляє і не гордиться перед ними. Бо хто високо літає, той низько сідає.
Коцар Поліна
КАЗОЧКА ПРО БІЛКУ
Жила-була Білка. Вона була дуже спритна й працьовита. Зранку до вечора влітку шукала вона по всьому лісу жолуді, горішки і відкладала їх у нірки-схованки.
Прийшла люта зима. Білочці зовсім не страшно, бо у неї багато їжі.
Пройшов перший місяць зими і Білочка помітила, що запаси стали зникати. Думала-гадала прудка трудівниця, як зловити крадія. Вирішила вона не спати вночі. І ось він злодій - маленьке безхатнє білченя!
Дуже шкода стало Білці маленького злодія. Вирішила вона його не покарати, а нагодувати й мамою йому стати. З тих пір живуть вони поживають та й добра разом наживають. Добро творити — себе веселити.
