ЗИМА
Я дивлюся у віконце –
Прямо в очі світить сонце,
Гладить щічки, гріє носик.
Гей, сидіти вдома досить.
«Мамо, де мої санчата?
Я піду на двір гуляти,
Сонце тепле мене кличе,
Побіжу до нього швидше».
Каже мама: «Не барися,
Тільки тепло одягнися,
Бо хоч сонце в небі сяє,
Та морозець не дрімає.
Одягай-но кожушок,
Шапку й рукавички.
У дворі лежить сніжок,
Льодом вкрита річка».
Я лечу з гори стрілою,
Вітерець летить за мною,
Прямо в очі світить сонце,
Мама дивиться в віконце.
О. Роговенко
Немає коментарів:
Дописати коментар